Фа­­культет ветеринарної медицини (БНАУ)
  • 39-83-07
  • Факультет ветеринарної медицини (БНАУ), Україна, Белая Церковь, Ставищинская ул. 126

Факультет ветеринарної медицини один із найстаріших факультетів не тільки університету, а й України з відповідного напрямку підготовки фахівців. Організовано його в 1931 р., коли вуз одержав назву “Білоцерківський зооветеринарний інститут”. З 1937 року інститут розпочав підготовку ветеринарних лікарів широкого профілю. З цією метою були об’єднані ветеринарний і зоотехнічний факультети й збільшено термін підготовки спеціалістів до п’яти з половиною років. Проте на заваді цьому стала Друга Світова війна, у період якої з липня 1941-го по січень 1944-го рр. матеріально-технічна база інституту була майже повністю знищена. Після визволення м. Білої Церкви у 1944 році почалася відбудова інституту. До 1948 року всі кафедри були повністю відновлені.У той час на факультеті працювали відомі вчені: професори А.І. Акаєвський, Н.Г. Толстова-Парійська, Й.І. Кадиков, В.І. Стелецький, О.Л. Скоморохов, О.О. Маторін, П.О. Ковальський, багато науково-педагогічних працівників, які потім очолювали окремі кафедри та стали докторами наук (А.В. Маханько, Ф.Н. Мілованов, М.Х.Ковбасенко, А.Ф. Бурденюк). Слід згадати і тих асистентів, які своєю сумлінною працею і знаннями допомагали в підготовці висококваліфікованих лікарів. Це В.С Шереметьєв, С.В. Анісіна, Р.О. Плахотня, Г.Г. Ковальська, С.А. Горцевський, Л.О. Тарасевич, П.Т. Калініченко, Ф.Г. Сацков, А.С. Костенко, М.М. Дозорець, С.П. Гоженко. Більшість з них не тільки стали кандидатами наук, доцентами, але й залишили помітний слід в історії факультету. Згуртований, творчий колектив факультету очолювали декани: П.О. Ковальський (1932–1934), виконуючий обов’язки професора П.Д. Рудько (1934–1937), доцент А.З Єфімов (1937–1941). У перші повоєнні роки деканами були доцент М.М. Воскресенський (1944–1947) та професор П.О. Ковальський (1947–1950). На їх долю випало важке завдання – підняти факультет із руїн, відновити його матеріальну базу. В обов’язки декана тих років входили як організація та контроль за навчальним процесом, так і трудовлаштування студентів, щоб вони могли вижити у неймовірно важкі часи.Надалі деканами ветеринарного факультету працювали М.С. Крикунов (1950–1952), С.А. Горцевський (1952–1956), А.Ф. Бурденюк (1956–1959), М.Х. Ковбасенко (1959–1965), А.М. Журбенко (1965–1974). У цей час факультет зміцнювався, почалася підготовка через аспірантуру, формуються наукові напрями та школи. І.М. Бабак (1974–1985) М.М. Вовченко (1985–1987), Б.М. Ярчук (1987–2002). На каденцію цих деканів випало будівництво нового корпусу факультету ветеринарної медицини та його оснащення, придбання та освоєння нового обладнання у ветеринарних клініках, лабораторіях та операційних тощо. М.В. Рубленко (2002–2007), Д.В. Подвалюк (2007– 2011), В.І. Левченко (2009–2010), а з липня 2011 р. факультет очолює Б.П. Івасенко. Саме у ці роки в експлуатацію були здані корпус № 9 та № 10. На цей час випадає інтеграція до Європейської системи освіти, що вимагає клопіткої роботи над навчальними планами, які у цей час неодноразово змінювалися відповідно до нових стандартів освіти, що не завжди є досконалими. Проте факультет є флагманом у системі підготовки лікарів ветеринарної медицини України. Заступниками декана з 1952 р. були К.М. Шерстобоєв, А.В. Маханько, М.Д. Пантюхов, Ю.О. Павловський, Ф.Л. Задвірний, В.М. Власенко, П.Ф. Шевчук, А.С. Лютий, Г.О. Щуревич, П.І. Сидорчук, І.В. Папченко, Б.П. Івасенко, М.Я. Тишківський, О.В. Ємельяненко.На всіх етапах свого існування ветеринарний факультет був у постійному пошуку і розвитку. Його випускники – це міністри і академіки П.Л. Погребняк, Ю.М. Карасик, В.О. Бусол, В.Г. Герасименко, В.І. Левченко, О.І. Кононський; депутат Верховної Ради України та голова Держкомзему України А.С. Даниленко; депутат Верховної Ради СРСР В.Г. Кучеренко; працівники міністерств П.П. Достоєвський, В.А. Матузенко, А.Г. Борзяк, В.А. Блажко, В.Т. Лісовенко, А.В. Березовський, В.А. Савчук; визнані вчені, доктори та працівники наукових та навчальних інститутів: члени-кореспонденти УААН В.В. Влізло, М.В. Косенко, професори В.В. Крамаренко, М.В. Запорожець, М.С. Мандигра, О.Є. Галатюк, О.М. Якубчак, В.І. Хоменко, В.Й Іздепський, Б.В. Криштофорова, В.М. Ковбасенко, Л.П. Горальський, М.Г. Полонський, С.М. Даньшин, І.З. Кастравець, Є.І. Буряк, М.Ю.Куліш; керівники обласних, міських та районних установ ветеринарної медицини С.Г. Єжелий, Л.Ф. Баглай, П.Д. Лесик, Л.В. Олійник, М.П. Яковенко, О.А. Гуркало, С.Д. Коломієць, В.В. Власенко, В.Л. Солодчук, О.Б. Ніконов, М.С. Павленко, Ю.М. Новожицька, С.І. В’юник, А.В. Яніцький, І.Ф. Малохатько, С.В. Лум’яник, В.Ф. Грушко, В.І. Гоцуляк та багато інших; директори технікумів Г.М. Гордієнко, М.І. Моркляк.У 2004 році сімейна династія Грушків-Гоцуляків – випускники факультету різних років – стала переможцем Всеукраїнського конкурсу „Символ професійності” в номінації „Династія ветеринарних лікарів”. Загальний стаж їх роботи у ветеринарній медицині становить 622 роки. Випускник ветеринарного факультету 1940 р. К.Т. Чарник протягом 20 років очолював господарство у с. Матюші Білоцерківського району. За видатні успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва він був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Випускник 1961 р. академік УААН, заслужений працівник вищої школи України, кавалер ордена „За заслуги” В.М. Власенко протягом майже тридцяти років очолює наш університет. За період його керівництва факультет зробив істотні кроки на шляху до підвищення якості підготовки фахівців ветеринарної медицини. За рейтингом Мінагрополітики України факультет займає перше місце серед закладів вищої ветеринарної освіти України. У 2004 році на 17-й Генеральній асамблеї Європейської асоціації закладів ветеринарної освіти, яка проходила в м. Луго (Іспанія), факультет було прийнято до цієї Міжнародної освітянської організації, і це стало першим кроком на шляху до європейської акредитації факультету.У 2014 році завдяки ініціативі та зусиллям академіка НААН М.В. Рубленка започатковується нове співробітництво із Ліонською ветеринарною школою (Франція) із залученням Міжнародного епізоотичного бюро, що дасть можливість проходити стажування науково-педагогічним працівникам та навчання студентів у кращих ветеринарних школах Європи. Зміцнити матеріально-технічну базу факультету через залучення коштів Міжнародних грантів.

  • Можливість проходження практики

  • – лікувальні установи (міські, районні, обласні державні та приватні лікарні ветеринарної медицини);– переробні підприємства;– високотехнологічні сільськогосподарські підприємства;– лабораторії ветеринарної медицини.
  • Тернміни навчання

  • – бакалавр на базі загальноосвітньої підготовки – 4 роки;– бакалавр на базі середньої спеціальної підготовки – 3 роки;– спеціаліст на балі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр – 1 рік;– магістр на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр чи спеціаліст – 2 роки.

Описание изображения

Описание изображения

Описание изображения